sotnyk (sotnyk) wrote,
sotnyk
sotnyk

Мандри Україною. Чуднів - Любар - Старий Остропіль


Описувати дорогу Київ - Чоп (вона ж Житомирська траса) потреби немає: гарне шосе, яким можна комфортно їхати, щоб дістатися з пункту А до пункту Б. Перед Житомиром траса повертає праворуч, на Рівне,  а я проїхав через місто прямо та пішов на Хмельницький, через Чуднів - Любар - Старокостянтинів. Тут, вже, поїхав повільно, й не через стан доріг, котрий, доволі пристойний, навіть, для мого скутера, а для того, щоб роздивлятися навколо. Місця, які, можливо, більше не побачиш, бо вирішиш їхати іншими маршрутами. Це не є путівником чи краєзнавчою розвідкою - просто подорожні нотатки, деякі, можливо, цікаві місця я пропустив, у інших зупинявся та роздивлявся... Для мандрівників раджу книжку "4 подорожі Житомирщиною": http://www.grani-t.com.ua/books/2095 - дуже цікаво!
Чуднів з боку Житомира


Перша зупинка - Чуднів. Пам’ятник з САУ часів Другої світової "українизували", як й в багатьох інших місцях. Ну, а що? Боротьбу з німецькими загарбниками це не заперечує, а  у наш час такі саме САУ громлять інших зайд - російських. Он, на Меморіалі слави у Бережанах написано просто:
"... в жорстоких боях з фашистсько-більшовицькими загарбниками".

Чуднів, крамничка на автостанції

На автостанції Чуднова раджу завітати до крамнички, що на фото, помилуватися вишитими картинами та старовинними домашними речами, що їх зібрав власник, попити кави та можна їхати далі.

Межа Житомирської та Хмельницької областей. Як усюди в Україні, згадки про війну на Сході не полишають...

Старовинний Любар, село з гарною назвою Вишнопіль проїхав, майже, без зупинок, зате надовше зупинився у Старому Острополі.
Преображенська церква

По-перше, привернула увагу церква, завнішній вигляд якої викликав асоціації з євроремонтом у розумінні "нових українців": блискуче, яскраво, так би мовити, "багато". З розповіді місцевих з’ясував, що церква - Московського патріархату (чомусь, саме так я й подумав був!), але меценат - колишній мешканець з села, нині київський бізнесмен. Каюсь, не спитав призвища: цікаво, воякам АТО він теж допомогає? Власне, чому б ні?...
Пам’ятник Володарському

Друге, що зацікавило - занедбаний пам’ятник біля крамниці. Виявляється, Володарському, одному з більшовицьких діячів. На мої запитання, яке відношення Володарський має до Острополя, ті самі дядьки, що сиділи на лавочці біля крамниці, відповіли: "Та ніякого! Комуняка, давно пора троса накинути та повилити, усе нема кому!". Але усезнаючий Гугл відповів: таки цей діяч народився, саме, тут.


Став на р. Случ

р. Случ після греблі

гребля на р. Случ

Став на річці Случ, де залюбки купається місцева дітлашня.

Нова сільгосптехніка

Мабуть, найприємніше, що побачив у Старому Острополі, це нові сільськогосподарські машини, що їх зустрів на дорозі. Так приємно бачити таку техніку, що працює, замість розвалених корівників та ланів, які позаростали сорняками! Зауважу: усюди по дорозі мені траплялися, переважно, оброблені поля та усюди йшли сільгоспроботи. Далі буде.
Tags: Україна, подорожі
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 6 comments